Облетают последние листья, Журавли улетают, трубя, И душа по чему́-то томится Под капелью осенней дождя. По пустынной и голой алее Шелестя облетевшей листвой, Отчего ты, себя не жалея, С непокрытой бредёшь головой? Жизнь растений теперь затаилась…
UA Облітає з дерев жовте листя Із намистом осінніх дощів, Й світла ту́га в тобі оселиться Як відлуння щемке журавлів. На деревах мережки повсюди Таємничих заломів гілок, Немов знаки писань позабутих,Незбагнених Природи думок. І людина, сповита…
UA Ми, як людські духи, занурені у єдиний для світів Простір, в якому злучаються високе Небо і життєве Море. Цей простір — поверхня Океану Життя. Саме по ньому, балансуючи ніби по грані Світів, може плисти твій…
UA ВОЇН ДУХУ Як справжній Воїн Духу, що відчуває Небо, Для себе відшукавши єдину вірну путь, Невпинно йдеш вперед, не зраджуючи себе, Мчиш до мети осяйної, хай всі тебе клянуть Чи прославляють — знаєш, що це…
«ПЬЯНЫЙ КОРАБЛЬ» * Я видел, как молнии режуще-алый Зигзаг небеса на мгновенье раскрыл, Зари пробужденье ещё не бывалой, Похожей на взлёты серебряных крыл! (В.Эльснер. 1909) Прочь от берега — к настежь распахнутой влаге, Словно крик мой…