UA

Рушій шукав я світовий
Понад усе, й мене раптово
Любові крила піднесли
До Царства Полум’я і Слова!
Мій зір немовби прояснився,
Небесним сяйвом оповитий,
І я увесь перетворився
На духу вогнище відкрите,
Пізнавши таїнство святе,
Я зазирнув у світ незримий,
Насправді переживши те,
Що досі було неможливим.

І повернувшись знов додолу,
Дивлюся новими очима,
Як огортає світ довкола
Єдина животворча Сила,
Як всеохопний кровообіг
Породжує за Первотвором
Нове життя. І кожний порух,
Усе пронизано любов’ю!
Любов, мов Вибух променистий,
Що спричинив колись Творіння,
Триває це священнодійство
В серцях блаженним тріпотінням.
Любов у крапельках дощів
Із хмар несе живу вологу,
В промінні сонця прядучи
Барвисту райдугу розлогу.
І під корою навесні
Тече з любов’ю сік до листя,
І про любов лунає пісня, —
Всі голоси в один злилися!

І віщим серцем я прозрів,
Що все народжене від Слова,
Невпинно тво́рячи цей світ,
Підвладним є лише Любові.
Одвічні струмені Життя
Любові слідують Закону,
Як світове серцебиття,
Що в Божому пульсує лоні.
І всюди світло, всюди звуки,
Всі подихи Природи линуть
До Джерела світів, до злуки
В Любов, що Всесвіт увесь живить!

© Олександр Ладік. Київ. 15.06.2015, 2020.

(переспів вірша «Меня, во мраке и в пыли...» (1852) Алексея Толстого).

Читайте також: «О, Боже, дякую Тобі!»

Читайте також: «Щастя відчувати Бога»

Читайте: «И всюду звук, и всюду свет»

► ВЕСЬ СПИСОК ◄