UA
Кров у судинах струмує дивної річки закрутами,
Наче незримі створіння крізь тишу ширяють розкуто,
І чую в собі, як у венах шурхіт їх крилець лунає,
Ритм, що породжує Всесвіт, серце моє вибиває!
Музики Сфер серед тиші раптом почую звучання,
В кожній найменшій клітинці відчую її коливання…
Радістю дух мій заграє, наче в утробі дитина,
Мати, що вбралася в Сонце, народжує Божого Сина,
Вдих — промінь бли́снув у Світлі, видих — і Він народився,
Гласом Праматері Світу серце моє освітилося,
Очі засліпляться миттю сяйвом нової Комети,
Кожне створіння відтоді чекає падіння чи злети,
Бо сутність проявиться справжня в променях Божого Суду,
Й небо згорнеться в сувій, і часу вже дійсно не буде!
© Олександр Ладік. Київ. 15.09.2015
Читайте також: «Віддзеркалення Серцебиття»
Читайте: «Отзвук Апокалипсиса»

ВЕСЬ СПИСОК ◄