UA
Розквітли серед ночі, немов лілеї білі,
Сузір’я дивовижні у сяйних пелюстках,
В небесному склепінні блискучі зорі срібні
Освітлюють у тиші космічний Божий Храм.
І люди, наче квіти, що тягнуться до неба,
У серці відзеркалюють проміння тих світил,
Живильну Воду черпаючи з Чаші кришталевої,
З якої Всесвіт живиться і набуває сил.
Ми — духи подорожні — мандруємо світами,
І прагнемо свій Дім одвічний віднайти,
Сягаємо думками створінь, що є над нами,
А янголи з небес пильнують за людьми….
© Олександр Ладік. Київ, 1.02.2016
(переспів вірша Робера де Монтеск’ю «Ранкові зірки», зі збірки «Блакитні гортензії», 1896).
Читайте також: «Пісня Радості»
ВЕСЬ СПИСОК ◄
