UA

Війна — це захват,
Захват від сили буревію,
Що проти волі підіймає дух на ті вершини,
Де страх змішався з нетерпінням,
Де місце тільки для богів. І для стихії!

Війна — це зміни,
Смерть старого,
Тут поховаєш все старе й в собі.
Нове відродиться з руїни…
І проросте
Сильніше, ніж було!

Війна — це смерть.
Це смерть колишніх помилок,
Розпад ілюзій…
Війна — падіння.
Падіння слабких, невпевнених думок.
Війна — підйом.
Підйом загублених чеснот.
Й знаходження себе у русі.

Війна — це крики.
Крик, про допомогу,
Що пронизає світ весь до основи
І спонукає
Тебе хапатися за зброю.
Й схопившись міцно за свої знамена,
Хоробро проникати
У саме серце вогнища двобою —
З самим собою!

Війна уже давно у головах точиться
І час настав їм у цей світ пролиться
Кривавими барвами.
І кожна куля — то художник,
А кожен воїн — це митець.
Земля ж, що чорна й зголодніла
Послужить полотном горілим.
Від кожного рубіна крові
Вона багатше стане.

Тіла ворожі поростуть травою,
Проб'ються з кожної краплини крові квіти,
Що будуть захоплювать собою
І рватись вгору,
І кольорами й запахом оспівувать тих воїв,
Що не відступивши ні на крок назад від огняного бою,
Свій стяг поставили між світом й Богом,
І прорекли на всі віки:
Що тут земля Героїв!

© Артур Ладік. Київ, 22.02.2022 

Читайте також: «Поглянь, світлий Воїне, вгору!»

► ВЕСЬ СПИСОК ◄