UA

ОКЕАНОМ ЖИТТЯ ПЛИВУЧИ *

Чи то ніч, чи то день, навкруги лише хаос,
У якому Любов, як живе опертя
І як Меч серед тьми… Чи це біль, чи це радість
Кличе мчати вперед, щоб дійти до кінця! —

«Геть від берега! Кинь всі страхи!», —
Корабель мій, як крик, в далечінь віднесло,
У струмуючі води одвічних стихій
Потягло мене далі — куди — все одно!

Море грізно гарчало, гойдало і мчало,
Скаженіло й нещадно тріпав буревій,
Як примара, зринала земля без причалу,
На всі боки крутив мною вир світовий.

Так я плив навмання і, поринувши в час,
Упивався його незбагненою грою,
Не плекавши надії, щоб хтось мене спас,
Весь окрилений радісним вітром й грозою.

У буянні штормів через марево моря
Мене всюди вела чиясь світла рука,
Оминаючи рифи в кипінні прибою,
Незворотно вперед, точно лезом меча!

І коли, шаленіючи в дикому гніві,
Береги поглинає морський водокруть,
Я не вірив, що зійде Пречистая Діва
І вгамує зористою Ласкою лють!

Заколисаний морем, змішавши широти,
Полюси переплутав у тій боротьбі,
Загубивши себе на крутих поворотах, 
Я у розпачі став на коліна в мольбі,

І знесилений вкрай від нестерпного болю,
В тріпотінні довкола невидимих крил,
Вже не скаржився більш на примхливості долі,
Лише двері до світла нарозтіж відкрив!

І на мить я занурився в світло… та знову
В море кинутий далі поривом грози,
Несподіваний шквал розтрощив всі окови,
І в душі розв’язались раптово вузли.

Мов вітрильник, що став невагомо-ефірним,
Я за обрій гайнув до нових берегів,
І захоплений грою, мов хлопчик невинний,
Не помітив, як рвались мої ланцюги!

Я побачив світіння потоків глибинних,
І як блискавок спалахи стали в танок,
Як тремтіло все небо від крил голубиних,
І таке, що не бачив напевно ніхто,

Зазирнувши у дійство небесних містерій,
Зрів, як золото сонця у жароплавильні,
Червоніючи кров’ю в надземних артеріях,
Поринає у ніч в синє-зоряні хвилі.

Я відчув скрізь, як тчуться незримі нитки́,
І як Долі працює прядильний верстат,
Втаємничене явним стає й навпаки,
І що́ з’явиться врешті з-під тих коліщат!

Так сплітається поспіль минуле й прийдешнє,
Щоби скластися разом в життя полотно,
На якому у ритмі вібруючих звершень
Кожен творить, як долю, свій власний узор.

Я дізнався, як світ розсипається в тлінні,
І в сувій завертається весь небосхил,
Як згасають зірки в неминучім падінні,
Наче крихти-комети, що кинуті в вир.

Від свободи сп’янілий, вже звільнений бранець,
Що так довго блукав у полоні морів,
Я мандрую крізь час, як безстрашний обранець,
Осягаючи стежки безмежних світів,

Пливучи зорепадами. Й знов мені сниться
Невгамовне шаленство палких блискавиць, —
Чи не звідти злітають крилаті провісниці
Світових Перемін в силі грізних зірниць…

© Олександр Ладік. Київ. 28.06.2015.

Натхненно твором «П’яний корабель» Артюра Рембо в перекладі П.Г. Антокольського.

Океаном Життя пливучи, ти — немов корабель той, що мчить до мети!

* Присвячено Божим Слугам у Природі — величним сутнісним створінням, які є нестаріючими прекрасними Володарями, споконвіку живлячи річку Рось від самих джерел зародження і які опікуються водами цієї життєдайної річки, немов мати й батько, зокрема саме батькові річки — тому, хто займається підземними протоками, пробиваючи крізь землю шляхи джерельнім ключам, і завдячуючи його невтомній праці, річка ніколи не пересихає.

Назва річки Рось означає «Роса» (волога з неба), що живильними крапельками зволожує і запліднює землю. Рось є прадавнім слов’янським гідронімом, який за думкою більшості серйозних вчених істориків і дослідників дав назву державі Ро(у)сь. Греки називали її Ρωσία, Rosia (Ро́сія), що точно відповідає первинній назві «Рось». 

Слова цього вірша, як духовні творчі імпульси, були прийняті сутнісним Божим служителем для прокладання протоків для світлих струмів у затьмареному Потойбіччі. Завдяки співпраці людського духа, що в чистому волінні надсилає живі світлі духовні образи, сутнісні створіння мають змогу оживляти розірвані людьми нитки та відтворити втрачений міст людських духів із сутнісними створіннями, що живлять Природу…

Читайте також: «Золоті світи»

Читайте: «Пьяный корабль»

Версії перекладу А.Рембо російською можна прочитати за посиланням: «Пьяный корабль»

► ВЕСЬ СПИСОК ◄